«З картини дивиться на нас,
І одночасно не нас,
Худенька дівчина
З косою,
На шиї хрест
І Богоматір»*,
Життя буремне,
Без прикрас……..
Дружиною хотіла стати,
Та де подівся,
Той Тарас?
Великий мрійник………
Десь блукає,
Минуть роки……..
Та він згадає,
Як вишні
В ту весну цвіли,
У літку груші доцвітали,
Пронизливо гули хрущі………….
Він все згадає,
Та запізно,
Все те
Уже на жаль
Було,
Все від боліло……..
Від пекло………
Із тим цвітінням облетіло,
Немов на світі
Й не було………..
15.01.2014
____________________________________________________
* Цитата з роману « Художник»( Денис Замрій, Констянтин Тур-Коновалов)