Ти стримуєш емоції і ховаєш почуття під шкірою,
Я намагаюся тебе забути щовечора, але згадую щоранку.
Просто в мою квартиру
не доходять листи - занадто щільні фіранки.
А ти пишеш...
Я так тішу себе обманами,
Бережу надію, щоб жила.
І щодня у ранковім тумані
вгадую твій силует, хоч його там нема.