Якщо не летіти, ледве торкаючись землі, по синусоїдах і гіперболах нашого беєр-шевського скейтпарку, і вже точно, не залізним птахом над Дніпром, а… Виповзти з чотирьох бетонних стін свого ж життєвого притулку, і… Дошкандибати до біблейської пустелі, а вона, ось вона, за околицею міста.
А потім…
Обернутися до всіх …спиною, і…
Щоб вітерець і пісочок в обличчя…
І сонце щоб обпалювало лисинку, до, ах…
Але, ще і якщо при цьому закрити очі, то…
На мить здасться, що земля ізраїльська – безкінечна! До безмежжя!!!