Голова

В крамницю баба Векла поспішає,
Бо в хаті геть і сірника немає.
Тільки-но зібралась шлях той перейти,
Дякувати Богові, зумів уберегти.
І що за дідько за кермом промчавсь такий?
Їй кажуть: «Та то наш голова, Степан Прудкий!».