Самотня людина

Кравчук Наталья Борисовна
Ми губимо віру,
Втрачаєм надію,
Шукаємо щастя
В буденних всіх діях.
Й чекаємо досі
На Бога спасіння,
Забувши давно вже,
Що віру впустили.
Кохання - це сльози,
А дружба лиш зрада,
Надієтесь досі
В підтримку й розраду?
У ваших словах
Лише біль та ненависть.
В душі гнилі рани.
На серці образа.
Діагноз мені ваш
Відомий давно,
Самотня людина -
Це ваше клеймо.