Не ходіть до мене на могилу
Хай вона травою поросте
Не робіть хреста, не тратьте силу
Я вже мертва, отже все пусте
Шкода, що не можете спалити
Ті останки з яких вийшов дух
В нашому містечку крематорій
Лише мрія, випадковий слух
І не згадуйте, не ворушіть сумління
Я зійшла, як березневий сніг
І мовчати буду, мов каміння,
Що скотилося до ваших ніг
Ось і все. Прощатися не буду
Щоб жалЮ у серці не будить
Чим жила... тепер про все забуду
Крапка. Спалах... і ... остання мить