***

Владимир Теплоухов
МЕНІ БОЛИТЬ

Мені болить. Немає мами.
Вже не прийду, не пригорнусь.
І сум і туга нездоланні-
В дитинство вже не повернусь.

Хатинка на узліссі ще стоїть,
Шумить і досі зелений гай.
Від пахощів повітря аж бринить.
Як тут красиво і справжній рай.

Ось ганок, матуся тут сиділа.
Дрімала ввечері від праці.
До криниці по воду ходила,
І сонце зустрічала вранці.

Вона більше його не побаче,
Без неї всі заросли стежки.
Крук застарілий в лісі кряче,
Він, як я, лишився в самоті.