***

Восьме березня чекаю.
Моє серденько тук-тук.
Бо я жіночку кохаю,
Як траву отой віслюк.

Так готовився до свята,
Так чекав, що все забув.
Через ту горілку кляту
Амнезію десь здобув.

Зранку маюсь по базару,
Був наказ чогось купить.
Зараз випити б узвару,
Бо голівонька болить.

До нарколога звернувся,
Щоб якусь пораду дав.
Наді мною він зігнувся
І під три чорти послав.

І пішов, куди – не знаю,
Ледь ногами ворушу.
Раптом жінку зустрічаю,
Щось кричить – я не збагну.
По макітрі зацідила –
Амнезія враз пройшла.
-Ой! Зі святом тебе, мила!
Де ж раніше ти була?!