Я шукав свою долю,
Та ніде не знайшов.
Запитав я тополю:
«Де шукати любов?»
Захиталась тополя,
– Не шукай, тут нема.
Може, десь серед поля
Заблукала вона
До зеленого поля
Із проханням звернувсь.
– Де знаходиться доля?
Дай пораду якусь.
Поле трави вклонило.
– Тут її не шукай.
Навздогін шепотіло,
– Ти у вітра спитай.
Я до вітра вклонився.
– Ти усюди літав,
Може десь і зустрівся,
Ти б мені підказав.
– Бачив, де твоя мила.
Там, де верба росте,
І голівку схилила,
Свою доленьку жде.