Якось сталося те
Що ніяк не забути
Твої очі вночі
Твої шовкові груди
Я не можу іти
І не можу чекати
Я тримаю тебе
Нічому заважати
У повітрі вологім
У прелюдіях ранку
Я ненавиджу час
І не хочу світанку
Ти мов сонце мені
Осліпила обличчя
Ні на що не зміняти
Цєї тиші величчя
Твої губи німі
Твоє серце говорить
Воно геть у вогні
Все за тебе повторить
Кожен рух мов у сні
Розпливається, тане
Закипають думки
До критичного стану
Мрій красуне зі мною
У цій затиші ночі
Я сказав все очами
Ти волоссям шепочеш
Я сьогодні тобі
Своїм серцем наврочу
Буде все як бажаєш
Буде все як ти схочеш
Все як ти схочеш
Ти розтанеш
У моїх долнях
Розхитає почуття поволі
Цєї ночі удвох
Ми прощалися з літом
Ми стрічали печаль
Жовто-сіру розмиту
В перехресті думок
Ми стрічаєио ранок
Щось нове і живе
Розійшлось на світанок
То любов і печаль
Знов нвроджені мрії
Біль емоцій і час
Час що зміцнить надії
У обіймах твоїх
Я відчую лиш спокій
Двісті сімдесят три
Мінус час і ще трохи
Я скидаю все те
Що не можу тримати
Лише чисті думки
І розламані грати
Ти зтираєш сліди
Із минулого часу
Я почув всі твої
Нескінченні образи
Ми так близько що я
Вже не можу ділити
Бо ти є те що я
І цього не змінити
Ти сказала мені
Що все має так бути
То було мов у сні
І я хочу це чути