Лялька – мертва… У мертвому місті
Серед мертвих подій, персонажів,
У дзижчанні спекотно-імлистім
Лялька вмерла, помер її гаджет…
Щось у Ляльці було наче людське,
Щось – було нетутешнє, зловісне…
Страхопудне здорове опуцько
Було створено, наче навмисне,
Щоб жахати народ, пригощати
Кого – болем, кого – лизоблюдством,
Й, серед іншого, щоб дозволяти
Відчувати себе: а чи Людством,
А чи порохом сліду тирана,
А чи Птахом у вільному Небі…
Кров торкнулась бруківки Майдану,
Запеклася в Свідомості кредом –
Ми є вільні, ми – Світло і Спокій,
Ми – Любов, разом всі й поодинці.
Зміст Життя – як у Неба, високий.
Лялька – мертва… Ми – Люди, не вівці.
02.01.2014