Спить село…
Легесенькі сніжинки
Полетіли мріями у сни.
Спить село і сон, як павутинка,
Лине у надіях в світ весни.
Ковдрою пухнастою зігрілась
Зграйка світлозорих білих хат,
Їм черешня вквітчана наснилась
І в бджолиних передзвонах сад.
Сніг рипить – чарівний блюз лунає…
Морозець акорди підбере.
Місяченько пісеньку цю знає:
На цимбалах вітру виграє.
Димарці димлять у простір ночі,
Лірику навіє снігопад…
Блюз хуртеч і слухати не хоче,
Як щебече веснами мій сад.
2010