Дорога.Собака. Навкруг стоять люди:
— Біг через дорогу… Розчавлені груди…
Протиснувсь крізь гурт юнак з поглядом ясним:
— Нарешті, знайшов… Він схиливсь над нещасним,
Підняв, пригорнув, мов дитинку маленьку:
— Дай, друже, мені свою лапку сіреньку…
А сльози гіркі набігають на очі…
Він знав — його друг не дотягне до ночі…
— Терпи, оброблю я усі твої рани,
А завтра з тобою ми підемо рано
Туди, де стрибав ти і радісно бігав!
Та тільки Пірат його… більше… не дихав…
***
Невимовний біль… Жах застиг у очах…
Юнак друга мертвого ніс на руках…
16.04.2002 року
Світлина з інтернету
У вірші описана реальна історія