Кидай мене якомога швидше,
буде боляче що зараз, що потім.
Я хотіла зробити як ліпше,
але вже геть уїхав той потяг...
Адже випила я твою кров
і паскудно знищила нерви.
То як можна тримати любов,
як нема почуттів у резерві?
Я не буду щось там зберігати.
Це був досвід палкий і гіркий.
Ти дозволив себе покохати.
Це був дозвіл для тебе легкий.
Я б з тобою ділила і Всесвіт.
Дарувала б кохання завжди.
Хоч ведеш ти себе наче деспот,
навіть так я б сказала "зажди".
Але тільки-но хочу сказати,
зразу думаю, нащо мені,
що не вмієш ти так цінувати,
як хотілось би, то кажу "йди".
Або ні! Щоб больніше вчинити,
просто так поступово зникай.
Не пояснюй. Нема що робити.
Ну чого ти? Кидай, не тримай.