Ховаються сни в темних вiтах калини,
Вiтри колисатимуть iх аж до ранку.
Розтулить кульбаба вуста на свiтанку,
З росою зiп`е гiркий присмак полину.
Самотностi птах не спiвае про волю.
Чи стерлися крила надii на зламi?
Дивись, ось маля усмiхаеться мамi,
Щось бiдне лопоче про пiсню i долю.
Окрилена мати радiе турботам,
Нас кожна хвилина гука до роботи.
Разом ми здолаем нелегку дорогу.
Надii жеврiе в серцях наших пломiнь,
Пошлють небеса нам невидимий промiнь.
Едина надiя на Долю i Бога.