(посвячую своїй дружині)
Ніжність, доброта та сила –
Приліпив тобі я крила.
Наче янгол ти, оце –
Гарні форми і лице.
Ти мкні відкрилась, мила –
Двійко діток породила.
Донечку, потім, синка
Нам дала Божа рука.
Твоє серденько страждало,
Та страждаючи – кохало.
Я молю за твою долю,
За не гірку Божу волю.
Люблю я тебе, кохаю,
Ордена тобі чіпляю.
Героїня ти, як мати –
Жінка призвана давати.
На своїх жіночіх плечах,
І дорослих, і малечу
Тягнеш ти, бо положила,
Бо Ісуса полюбила.
Серце жалібне, відкрите,
Кровію Христа омите
Маєш ти понад усе –
В дім тепло і мир несе.