***

Наталка Бойченко
Хвилинами на годиннику
Відраховую свою самотність,
Тікаю
І досі звикаю до твоєї відсутності.
Ти десь там із нею,
А, може, й один в цю мить.
Від цього не легше,
Хоч і здається,
Що трохи менше болить.
Минає
час
опадає
снігом на плечі,
І я по-троху забуваю
Гостроту твоїх заперечень.