Мені вже не жаль минулого літа,
Хоч душу полонить печаль,
Мені вже не жаль ланів оксамитів,
Хоч в очах ще горить небокрай.
Захоплює клин журавлиний-
Кличе в теплі краї,
Дерев журба у долині,
Золоті шепотячи гаї.
Шовком крил вітер думки турбує,
Блакиттю - неба безкрай,
Жовтим листям береза дивує,
Плач лелек про далекий край.
Позолотою осінь бентежить,
Ранньою зіркою,що в небі блещить,
Співом душ(він від нас не залежить)
Коли дивишся в річки блакить.