...Приїхала в тяжкий для себе час,
Безсила, хвора в одержимім світі,
Прегарних почуттів вогонь не згас,
Слова не ждуть, відвагою сповиті.
РІшуче слово.Є любов,так, є.
Лист починала із тривоги, терпко.
Не відіслала,бо життя всує
Затаєне, зніміле, ніби мертве.
"Я ангелом в твоїм житті була,
І почуття мої - моя гординя..."
І сила в кілька слів у світ пішла.
Терпіння і мовчання - повна скриня.
"...Висповідаю біль лише тобі.
Не знаю, що мені відтак робити.
Листа пишу у відповідь судьбі.
Усе неправда... Все неправда... Жити!!!"
...Він не бажає бути ані з ким.
Для нього панночка лише орлиця,
Не ластівка в гніздечку поруч з ним.
Він не дурив, пішов. Чого ж журиться?