***

Марина Довбня
Білогруде заскніле поле
переспівує вдаль пісні,
вітер мліє в обіймах волі,
вітер свище в тіснім вікні.

Хата в кучмі кудлатій мріє,
очі в небо встромив садок,
серед зір уночі зорію
у сплетінні земних стежок.