Білий, променистий падає до ніг
І легкий і чистий перший сніг,
Міниться, іскриться, очі веселить,
Ніби та жарптиця, на одну лиш мить
Сплахне веселкою в промені останньому,
Казкою далекою із дитинства раннього.
Й з'явиться неждано марево рожеве -
З теплими вустами сніжна королева,
Ні, не та, що з казки з зором крижаним,
Інша, повна ласки, з поглядом ясним.
Все навкруг рожевим враз від того стане.
Де ж ти, королево? Жду тебе, жадана,
Жду я на дорозі, де мені до ніг,
Вже летіть не в змозі, пада перший сніг.
1970р.