з мене

Анави Чемерова
на вікні цілував мене
крізь шовк осінніх ночей
йшов,скидаючи з мене
усе,що є на деревяну підлогу
й розлите червоне вино
зваблена твоїм голосом
і ароматом хівуд від твоїх долонь
які здіймали в мою шию
й кусали
і нічого крім збудженної аппатії
бо стобою завжди було краще
ніж проводити ночі самою