Такий короткий вiк...

Борис Смыковский
Такий  короткий  вік.
Така  незнана  стужа.
Такий  жорстокий  лік
І доля недолуга.
І  тільки  інколи,
Коли душа розкрита,
Підходить  до  воріт
Хтось  у руках  зі  світлом.
Виходиш  ти  навстріч,
Запрошуєш у  гості...
Лиш  свічка мерехтить,
Лиш  вітер  в  високості.