Знаходжу людину, яку ще не знаю.
Щоправда, з обличчям моїм.
У дзеркалі очі її роздивляюсь…
Ця зміна – не гра і не грим.
Яскравих вогнів у очах було вдосталь.
Під музику-пристрасть пливла.
А неба такого не бачила зовсім,
І тишу таку не пила.
І кава моя вже без присмаку болю.
Дивами барвистими – дні.
За кожну хвилину завдячую долі,
За шепіт натхнення в мені.