Стучит зима

Борис Мохонько
   
Дні осінні промайнули,
Переміни відбулись,
Дощі з снігом зачастили,
Низько явір нахиливсь.

Нахилився над урвищем,
Поглядає навкруги,
Вітер  біля нього свище,
Гойдає явора  гілки.

Не буде спокою нікому,
Коли постукає зима.
Молитись будемо святому,
Щоб снігом нас не замела.

Вітер в полі завиває,
Немов у неволі.
По степу, гаю гуляє,
Гне гілки тополі.

Над землею і водою,
Вовком завиває,
Закрутився над вербою,
Хвилі він здіймає.

На негоду ворон кряча,
Над гаєм літає.
Одиноко сич заплаче,
В темряві гуляє.

Заховали сонце хмари,
Не ласкає нас давно,
Зустрічаймо люди добрі,
Зиму з снігом заодно.