Вже листопада дні останні,
Минає золотої осені пора.
Снігом вкриє землю на світанні,
Чекає на порозі нас зима.
І золотих тих теплих днів не буде.
Не буде й споминів, журби...
Осінній дощ, він як приблуда,
Деревам розвіває все чуби...
Холодні краплі все сильніше
Притиснуть сіре небо до землі
І рідки перехожі найхуткіше,
Залишать сірі вулиці такі сумні.