Протистояння

Борис Мохонько
   
Протистояння  небезпечне,
Коли дорослих зневажають діти.
Приховувати це нам недоречно,
Хоч гірко правду говорити.

Мораль і совість куди ділись?
Коли наступлять переваги?
Країною, якою всі гордились,
Говорять з вироком зневаги.

Вони нікого не щадили,
Свавілля і нахабство у честі,
Такого нам наговорили,
Що стало соромно мені.

Людей політики дурили,
Що кращим буде їх життя,
А що було, все розділили,
Не мають зовсім каяття.

Несуть брехню поганим ротом,
Про владу мріючи живуть,
При цьому називають «лохом»,
Людей, що владу їм дають.

Щонеділі «Шустер-Лайв»,
Промиває нам мізки,
Переходить межі край,
Або зовсім - навпаки.

Сперечаються про мову,
Виборець до цього звик.
Тут буває не до слова,
Переходять всі на крик.

У нас свобода, незалежність,
Нам роки вони твердять.
Здобули ми самостійність,
Стали шлях ми свій шукать.

Шлях шукаємо роками
І не знайдемо ніяк.
Краще жити дураками,
При дорозі, мов, будяк.

У нас усе не так, як треба,
Повинні щось робити з цим.
Нам допоможе в цьому небо,
І ми збудуємо свій дім.

Ми не повинні забувати,
Що із нами відбулось.
Нам країну будувати,
А не слухати когось!