Рухнул мир...

Владимир Сорочкин
Рухнул мир разорвавшимся мячиком
Прямо под ноги чёрной толпе,
Лишь душа, что свернулась калачиком,
Всё скулит и скулит по тебе.

Так злорадствуй, забвенье осеннее,
Торжествуй, златолистая муть.
Я не в силах во имя спасения,
Словно шавку, её отпихнуть.


Благодарю Анатолия Анатольевича Мироненко
http://www.stihi.ru/avtor/ama1962
за перевод стихотворения на украинский язык

Вибухнув світ, наче м'яч
І чорному натовпу рухнув під ноги.
Лише душа, немов калач,
Без тебе випромінюе тревогу.

Отож радій, забвіння осеневе,
Лікуй, висока золотава муть!
Не взмозі навіть я заради неї
Спасіння, наче шавку, відщтовхнуть.


Благодарю Нину Шклярову
за перевод стихотворения на белорусский язык
http://www.stihi.ru/2014/01/31/3629

* * *

Вось зямля, нібы мяч, скаланулася,
I пад ногі натоўпу ў журбе.
А душа ўсё ж клубочкам згарнулася
I скавыча усё па табе.

Што ж,лікуй, падсумоўвай стасункі,
Каламута асенняя, будзь!
Не змагу я ў імя паратунку
Нібы шаўку, яе адапхнуць.

Пераклад з рускай мовы Ніны Шкляравай