Вишиванка

Борис Мохонько
 
Подарувала мати вишиванку,
На згадку хай буде тобі.
Наша хата, садок на світанку,
Хай насняться у чужім краї.

Її серце за дітей страждає,
Просить Бога дати щастя їм,
На ікону сумно поглядає,
Повертайтесь, синочки, у дім.

Сини поїхали від мами,
В чужім краї тепер живуть.
Сорочку вишиту руками,
Вони роками бережуть.

Садок згадали, рідну хату,
Де їхнє дитинство пройшло.
Чекає там старенька мати,
Приїздіть, щоб пізно не було.

Листи пишіть, не забувайте,
Поки живі ваші батьки,
Частіше до них приїжджайте,
Щоб вони щасливими були.