На тебя смотрю...

Владимир Сорочкин
На тебя смотрю я осторожно,
Чтобы впредь о том не сожалеть. –
Многое, моя родная, можно
Только близко-близко разглядеть.

Лишь вблизи, не думая об этом,
Светятся глаза твои сильней,
И – подобно звёздам и планетам –
Красоты не ведают своей.


Благодарю Анатолия Анатольевича Мироненко
http://www.stihi.ru/avtor/ama1962
за перевод стихотворения на украинский язык

Дивлюся обережно я на тебе,
Надалі щоб не шкодувати, –
Багато чого так як треба
Лиш з близька можна розпізнати.

Лише віч-на-віч! Думати – не варто!
У вічах блискавки твоїх – яскраве світло!
І все це одному! А не занадто?
Та вже ні як не вибратися звідти.


Благодарю Галину Ильиничну Гузенкову
за перевод стихотворения на белорусский язык

На цябе гляджу з перасцярогай,
Каб  пасля аб тым не шкадаваць.
Родная, на свеце рэчаў многа,
Што здалёку нельга разглядаць.

Толькі зблізку, так звычайна гэта,
Яркі свет тваіх вачэй лаўлю,
Што, нібыта зоркі і планеты,
Пра красу не ведаюць сваю.