Ти мене навiть не згадаeш...

Борис Смыковский
              *    * *
Ти мене навіть не згадаєш.
Проб’ється зграйка голубів
Над липами і зникне далі.
Проллється дощиком навскіс
Вологе літо, повне жалю,
Загублених кохань і днів.
А серцю тоскно,
Струни торка
Душі безжалісний скрипаль.
Одне – печаль така висока,
І серце вичищає жаль.