* * *
Грається світло в зелених очах,
Сяє проміннячком світле волосся,
Поряд живеш в загадкових світах,
Ніччю шепочеш, мов лагідний дощик:
- Чом не ідеш, я іще не твоя.
Золота клаптик, блукаюча осінь,
Тиха і ніжна, мов літня зоря.
Чом же вогнем
моє серце взялося?