* * *
Диво є неможливим,
Бо дійсність є диво.
Слухати ніжний голос,
Бачити твої очі
У зеленому небі,
Захлинатись передчуттям
Від останнього блиску зорі
На золотистому пасмі
Хмар (мов твого волосся);
Все це благословенне,
Тихе, звичайне диво.
Знаю – ти будеш щаслива,
Скоро крізь синій простір
Виступлять ясні сльози,
І одна з них збіжить
Зіркою для тебе,
Найдивніша з жінок.