На мовах двох віршІ складаю...
То хто ж я є? Сама не знаю...
Російсько-мовна українка,
З села, під назвою Ільїнка?
Чи українська росіянка?
З Донбасу, звісно... Ще й селянка...
Зросла між річечок прозорих,
Де береги стрімкі, як гори...
Національності Донбасу
Аби злічити, навіть часу
Мабуть не вистачить, гадаю...
То ж кров чия в мені- не знаю!
В дитинстві суржик лише й чула,
Його і досі не забула
М'яку говірку... Рідний краю,
То що, тепер забути маю?
А доля доста жартувала
З моїми предками - співала
На різних мовах колискові...
То як одній віддати мові
Всю шану лише - незбагнено...
Бо рідні мови ДВІ у мене!
2012г.