Осень - дитя... Из Шона Маклеха

Кариатиды Сны
ШОН  МАКЛЕХ

Осiнь дитина (http://www.stihi.ru/2013/10/12/9021)


                «Якщо людина цікавиться сенсом життя, це хвора людина.»
                (Зігмунд Фройд)*

Я дивився на осінній дублінський дощ і мокре листя, яке прилипало до бруківки і флегматичного двірника, який марно намагався відшкрябати їх від бруківки. Двірник побачивши мене процідив крізь зуби: «Теж мені Харон-перевізник…» Тоді я написав у свій записник таке:

Осіннє місто – це хвора дитина,
Маленький філософ,
Що робить свої аплікації
У потріпаний зошит
Буднього дня.
Шкода, що старий Сократ**
Жив на спекотному півдні
У своїй оливковій Греції
Елладі бібковій***
Кипарисово-виноградній.****
Він не знав,
Яке то сумне дитя
Ненажери Кроносу –
Цього Сатурна злого*****
Осінь-дитина.
Той сивий філософ
Гравець питаннями
Чомусь думав,
Що вона тільки щедра,
Тільки вином повнить келих,
А не сумом вітру північного
Лісів бореальних.
Бородатий Сократе!
Поділись своєю цикутою…

Примітки:

*  - він помилявся. Як і всі люди… І ті, що шукають сенс і ті, що ні…

** - не дивуйтеся, що я часто згадую Сократа. він був мудріший за нас – він нічого не писав…

*** - на Русі лавровий листок називають «бібковий листок». Тому й Еллада – бібкова…

**** - ах, навіщо…

***** - він справді злий. Згадайте хоча б Франсіско-Хосе де Ґойю…




"Если человек интересуется смыслом жизни, это - больной человек."
                (Зигмунд Фрейд)*

Я смотрел на осенний дублинский дождь и мокрые листья, которые прилипали к брусчатке, и флегматичного дворника, тщетно пытавшегося отскрести их от брусчатки. Дворник, увидев меня, процедил сквозь зубы: «Тоже мне Харон- перевозчик...» Тогда я написал в свой блокнот такое:

Осенний город - болящий ребёнок,
Маленький философ,
Что клеит свои аппликации
На потрёпанный листок
Буднего дня.
Жалко, что седой Сократ**
Жил под паляшими лучами
В своей оливковой Греции -
Элладе бобковой,***
Кипарисово-виноградной.****
Он не знал,
Как то дитя печально
У обжоры Кроноса-
Того Сатурна злого...
Осень-ребёнок.
Тот старый философ,
Играя смыслами,
Хотел думать,
Что она только щедра,
Только вином полнит кубок,
А не скорбью ветра холодного,
Лесов облетевших.
Бородатый Сократ мой,
Поделись своим ядом цикуты...

ПРИМЕЧАНИЯ:

* - он ошибался. Как и все люди... И те, что ищут смысл, и те, что нет...

** - не удивляйтесь, что я часто вспоминаю Сократа. Он был мудрее нас - он ничего не писал...

*** - на Руси лавровый лист называют «бібковий листок». Поэтому и Эллада - бібкова...

**** - ах, зачем...

***** - он действительно злой. Вспомните хотя бы Франсиско Хосе де Ґойю...
------------------