Прохання

Анатолий Алексеенко
Сніги, що голову покрили.
Біліші тих, що на землі.
А у душі зростають крила,
Щоправда, дуже ще малі.
Онуки і дорослі діти
Мене вже кличуть дідусем,
А я бажаю ще злетіти
І покружляти над Дінцем.
Щоб з висоти побачить плеси,
Високі трави, ще в росі,
Побачить, як цвітуть берези,
Як в очерет б’ють карасі.
Душа бажає полетіти.
Раніш літав лише у сні.
А прийде час – в той плес упасти
Де знав кохання по весні.
Але прошу я: - «Боже милий»
Щоб я замріяне пізнав,
Зміцни, будь ласка,мої крила,
Щоб над Дінцем я політав.