моему океану эльзы

Мария Каберне
ти неначе ковтнув магніт,
а вона стала срібною кулею.
"обійми", і кидає в піт,
чи "стріляй" кулею у минуле.

видихаєш їй: "все буде добре",
а кричав же: "не здамся без бою"!
"не питай", чому голос холодний,
чому досі думки "з тобою".

ні. не стала вона "сьюзі",
не "джульєта", не "бодегіта".
крок за кроком по однобокій смузі,
де немає місця репітам.

ви програли війну з часом.
"кішка" дзвонить "911".
"відпусти" не прошепотіли разом,
прапор білий - виходиш із гри.

ти залишив їй клітку відчинену,
хай вона, наче птах, відлітає.
тільки квіткою стала дівчина,
але "квітка" й одного крила на має...