В ніч дощову холодну і сльотаву,
Коли вітрисько у кущах дрімає,
А сонний Янгол десь забрів в отаву,
Про вольну волю стиха хтось співає.
Зове проснутись від дурману-зілля,
Бо знов Вкраїна-матінка розп'ята.
-Розплющіть очі, гляньте на довкілля,
І бороніть від зайд народ завзято!
Глянь навкруги, які палаци!.. Диво!
А там старі нетоплені халупи...
Одні живуть багато і красиво.
В забутих селах десь холонуть трупи.
Надії вже нема на Божу волю,
Чи упованія на Божу ласку.
Молити в Господа щасливу Долю?!
Та годі вірити в солодку казку!..