Вiра в майбуття

 

Природа знову нас дивує,
Змінились кольором ліси,
Тепло із холодом вирує,
Міняє часом полюси.

Вітри холодні повівають,
Із снігом падають дощі,
Уже синички прилітають,
Сідають зльоту на кущі.

На зиму осінь повертає
І дні коротшими стають.
В гаю зозуля не співає
На літо голос бережуть.

Немає спокою нікому,
Коли в природі щось не так:
Людина відчуває втому
І почувається ніяк.

Не світить сонце і не гріє,
Осінні хмари не дають.
Тепер про літо кожен мріє,
Весну і літо знову ждуть.

Нам душі спогади зігріють,
Розтоплять в холоді серця.
І холоди нас не лякають,
Бо є в нас віра в майбуття.

А майбуття не за горами,
Весна загляне у вікно,
Тепло і сонце буде з нами,
А з ними щастя заодно.