Летіли гуси...сумно так летіли,
Ключем величним покидали край...
Розмірно й плавно розправляли крила,
Кидали пір’я й гусяче «прощай...»
Летіли гуси...а кудлаті хмари
Їх проводжали в вир той, на чужину...
Горобина , червона, наче з жару,
Їм шепотіла: «Не забудьте горобину...»
Чекатимуть на вас луги й озера,
Старі гаї та й сірі горобці...
Домівки ваші, річечка весела
І навіть прибережні камінці...
Летіли гуси... Клени засинали,
І листя впало сонячним дощем.
Шипшини ягоди й горобини палали,
Земля прощалась з гусячим ключем...