***

Чужі.

Йдемо, йдемо вже поодинці
В багряну осінь,
            де по вінця
Минуле сповнено слізьми.
Де, між дорослими людьми

Уже не прірва, - а бескеття,
Де птах, розкрилений на злеті,
За мить стрілою кане в ніч.
Чужі... Але не в тому річ.

Річ в тому, любий, що запізно
Благати долю нашу слізно
Все повернути.
          Боже мій!
Як зимно в осінь йти самій.