Несподiвана радiсть

Петр Коваль
Несподівана радість - прийшло,
Щоб зігріти нас, «бабине літо».
До нестями знов хочу в село,
Я не можу туди не хотіти.

Золотий ліс грибами пропах,
Не забути ніяк незабутнє -
То був осені справжній розмах,
І при ньому були ми присутні.

Та відчутна  й легка гіркота
В ароматах опалого листя.
Я сьогодні не той, ти не та,
Ми існуємо нарізно в місті.
                18.10.2013