Вона любить боса під дощем гуляти,
Збирати із квітів світанкову росу,
Щотижня нову книгу читати,
І кожного ранку заплітати пишну косу.
Вона любить грати на гітарі
Ноти, що доходять до небес,
І заплющувати очі карі,
Бачити щось із чудес.
Вона любить посміхатись незнайомим дітям,
І обіймати наніч іграшки м’які,
Промінчики сонця, що дарує їй літо
І снігу ковдри легкі.
Вона щоранку п’є гарячу каву,
Споглядаючи із підвіконня місто,
Любить засинати під цікаві фільми
І чекати невідомо від кого вісті.