Покохала я Миколу...

Наталья Лобастова
Покохала я Миколу,
за красиві очі,
За солодкі поцілунки,
 недоспані ночі…

Покохала за усмішку,
за сиву чуприну,
Довго я собі шукала
 такого мужчину….

Він приносив подарунки,
цукерки і квіти…
А потім мені зізнався,
що в нього є діти…


Покохала я Миколу,
Коханням проклятим…
А  він має вже дружину,
П,ятий рік жонатий…


Я затисну у долоні
Біль свою, надію…
Коли бачу його поруч,
Я від щастя млію…

Де ж ти взявся,
 Сокіл клятий,
На мою голівку?
П,ятий рік, як ти жонатий,
А шукаєш дівку?

Не закохуйтесь в жонатих
Ніколи дівчата…
Бо жінки у них скажені,
Злючі, язикаті!

На прокльони майстровиті
На плітки і  лайки…
Чоловіки вдома  бриті
Й закручені гайки!

Покохала я Миколу,
Шаленим коханням…
Покохала, може  вперше,
Можливо,  в останнє…