Чи варте моє існування
Спокус, в яких душа горить?
У серці вже нема кохання
І я живу, бо мушу жить.
Кудись іду і сам не знаю
Чому я опинився тут –
Серед вовків у вовчій зграї,
Де своя логіка і суть.
Усе таке чуже, байдуже
І схоже на старе кіно.
Я захворів і не одужав.
Тепер, напевно, все одно.
Чого вартують мої злети?
Яка ціна тим почуттям,
Що пронеслись, як хвіст комети?
Я більше не належу Вам.
І , прокидаючись у ночі
(як не банально це звучить)
Я Вашою красою хочу
Не тільки марити, а жить.
Рука в руці у час осінній
В той час, коли злітає цвіт
Ви будете моїм спасінням?
Розрадою на решту літ.
Я стану Вашими плечима
Щоб кожен день був, як останній
Щоб тільки моїми очима
На Вас дивилося кохання....