Ш О Н М А К Л Е Х
Будiвничий театру (http://www.stihi.ru/2013/10/02/7535)
«Читальнику! Вельмишановний мій!
Невже ж насправді це лише цинічна містика,
Розхристана, без фігового листка,
Симптом моїх психостеній?»
(Микола Бажан)
Будівничий лялькового театру
Міняє цеглу п’єс на хліб монологів.
У нього голова напхана тирсою фраз
Пустих як бубон шамана евенків,
Але він ніколи
(Ви чуєте? Ніколи!)
Не вважав себе лялькою.
У нього дерев’яні руки,
У нього костури-ноги
Зроблені зі старих ясенів метафор,
З потрісканих дубів алегорій,
З білих беріз гіпербол,
Але він завжди
(Ви чуєте? Завжди!)
Не крокував, а літав
На своїх милицях Шекспіра
І протезах Мол’єра,
І змушував своїх ляльок
З придyркуватими посмішками
Грати трагедії –
Зображати Гамлета та Отелло.
І кому? Смішному зайчику.
І чомусь примушував грати Офелію
Стару кyрву Мальвіну
З вицвілим волоссям
Зробленим зі старої ганчірки
І кінської гриви,
Пофарбовану соком бузини.
Він тільки будівничий.
Але чомусь вважав себе режисером
І драматургом і критиком.
А який би з нього
Вийшов би сантехнік!
Від Бога…
"Читатель! Многоуважаемый!
А что - и вправду автор так циничен в мистике,
Распахнут и без фигового листика,
иль то психостений синдром?"
(Микола Бажан)
Построивший театр марионеток
Меняет пьес кирпич на монологов хлеб.
И в голове его теперь лишь фраз опилки,
Пустые, будто бубен у шамана.
И всё ж, он никогда
(Поверьте! ) не считал
Себя марионеткою.
Пусть деревянны руки у него,
И ноги-костыли пускай,
Но взяты из ясеней метафор старых,
Дубов потрескавшихся аллегорий,
Берёз гипербол белых.
И всё же, всегда
(Вы слышите? Всегда!)
Он не шагал - летал он
На костылях шекспировских,
Мольеровских протезах,
И своих кукол заставлял
С придурковатыми усмешками
Играть трагедии,
Изображая Гамлета с Отелло.
Кого? Да зайчика смешного.
Зачем-то роль Офелии Мальвине
Он дал, той старой курве
С кудрями выцветшими ,
Что из старой тряпки
И конской гривы сделаны,
Окрашенные соком бузины.
И он, только построивший,
Зачем-то считал себя и режиссёром,
И критиком, и драматургом.
Какой бы из него
Сантехник вышел !
От Бога...