Ветер

Павел Облаков Григоренко
Домик
подняв мой
бедный, дощатый,-
ветер судьбу моет.
Еду, Господь,-
дальше.

Туда, где,
в укор золотому жиду,
нитку в иголку вдев,
второго пришествия
жду.