Заплів туман дерев шатро – горище,
З горіха краплі падають дощем.
І синє небо стало глибше й вище
Та все милується калиновим кущем...
Город спустів, лиш гарбузи пузаті
Вляглись зручненько та якось ліниво.
Сади пустіють – виглядають хати,
І тільки небо погляда грайливо.
Засумували вже пожовклі вишні,
Нагнівались сердиті горобці,
Жоржини й хризантеми- пави пишні-
А вранішня роса на їх щоці...
Своїм обличчям доторкнусь жоржини,
В гаряче серце холод айстр пущу...
Сумне вітання чую журавлине –
І вже радію синьому дощу...