Давай сьогодні ми з тобою
В Софіївку підемо вдвох,
Там трави з чистою росою
І соловейко "тьох" та "тьох".
Там дуб столітній на галявці
Стоїть, розкинувши гілки,
На острові Кохання вранці
Схилились верби до ріки...
Милує погляд наш невпинно
Краси чудової ландшафт,
Що для коханої дружини
Подарував Потоцький Граф.
Там зовсім інший відлік ери,
Античний статуеток ряд,
Фетіди грот, в якім Венера
Ховається під водоспад.
Фонтан змія бурлить невпинно,-
Окраса нижнього ставка,
Шатро альтанок старовинних
І тишина алей така…
Давай в Софіївку підемо,
Найкраще місце на землі.
Немов коштовну діадему ,
Її підношу я тобі!
(1990-2013р)
Вольний перевод автора:
Давай пойдем, проснувшись рано,
В Софиевку, наш парк любви,
Туда, где травы так дурманят,
«Тих-тёх» щебечут соловьи.
Там дуб столетний на лужайке,
Раскинул ветки вдалеке,
Склонились ивушки-зазнайки,
На острове Любви к реке ...
Ласкает взгляд наш постоянно
Чудесной красоты ландшафт,
Что для жены, гречанки славной,
Муж подарил, Потоцкий Граф.
Другой совсем отсчет там эры,
Античных статуэток ряд,
Фетиды грот, что в нем Венера,
Всё прячется под водопад.
Пруд нижний украшает чинно
Фонтан, бурлящий вечно «змей»,
Шатёр беседочек старинных,
И тишь блаженная аллей ...
Давай в Софиевку пройдемся,
Нет лучше места на земле.
Как часточку тепла и солнца,
Я поднесу ее тебе!
Немного об истории создания этого чудесного парка :
http://www.stihi.ru/2008/06/14/3122
А здесь можно полюбоваться видами Софиевки:
http://www.ladyksu.kiev.ua/virtual-outing/uman/uman.html