Поэт. Марго Метелецкая

Злата Устова
слова – что перезрелый мак
рассыплет миг счастливой горстью
как аромат желанной гостьи
цветы и мёд не пахнут так…

и кто поймёт поэта грусть
когда потерян вкус удачи
когда украдкой сердце плачет
и слов ненужных тяжек груз…

*

У жменьку - випадки щасливі
Сипнуть, мов перезрілий мак,
Залишать запах свій і смак,
Стійкіші меду і оливи...

І хто б поета пожалів,
Як сердце крадькома заплаче,
Коли втрачаєш смак удачі
І запахи потрібних слів...

http://www.stihi.ru/2013/09/22/3494